Українська драматургія кінця XIX - початку XX ст. Розділ 4: Драматургія слова у поетичному театрі Лесі Українки. Розділ 5: Драматургія Олександра Олеся. Розділ 6: Драматургія В. Винниченка

Description

Фрагмент посібника. - Без вихідних даних. — 101 -236 с. Українська драматургія останніх десятиліть XIX — початку XX ст. явила літературі і театру новаторські концептуально, різнопланові за стильовими ознаками, художнім мисленням сценічні твори. Ядром цього потужного мистецького потоку стала «нова драма». Її символіка, зосередженість на внутрішній боротьбі характерів, пристрасна дискусійність, наповненість психологічно-екзистенційними ситуаціями означили відхід у слові і театральній дії від традиційної драми, утвердження нових стильових, виражальних можливостей у письмі та на сцені. Той бурхливий у розвитку української драматургії, театру, театральної критики час відкрив простір для реалізації таланту великого грона новаторськи налаштованих драматургів і театральних діячів, творив нового читача і глядача. Найсуголоснішою йому передусім була драматична творчість І. Карпенка-Карого, Лесі Українки, Олександра Олеся, В. Винниченка. Саме виклад основних особливостей їх творчості, а також загальних тенденцій розвитку порубіжної української драми утворює концептуальну основу і тематичну структуру цього навчального посібника.Зміст. Драматургія слова у поетичному театрі Лесі Українки. Драматургія Олександра Олеся у творчому діалозі із символістською драматургією тогочасної доби. Форми виявлення авторської позиції у драматургії В. Винниченка.