Іван Франко і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби

Description

Монографія. - НАНУ ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т.Г. Шевченка ; Ін-т українознавства при Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. - Львів, 2009. - 232 с.У книжці на багатому фактографічному матеріалі, зокрема на рукописних джерелах, розкрито взаємини Івана Франка й Василя Стефаника як найчільніших представників „старшого" і „молодого" поколінь в українській політичній історії і в розвитку національного письменства. Монографія порушує, з одного боку, проблеми рецепції постаті „українського Мойсея" у свідомості покутського новеліста, з іншого - веде мову про Франкове сприймання художнього новаторства Василя Стефаника і визначення його місця як свого „намісника". Монографія розрахована на літературознавців, істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією національної літератури й розвитком політичної думки в Україні.Зміст. Вступ. Знайомство й особисті контакти. На перехрестях суспільно-політичної боротьби. У силовому полі внутрішньопартійних суперечок. Я, бідний, маю боронити Франка". „Ото Франко є чоловік такий культурний, що він не може видержати серед рускої суспільносте". "Я чую себе насамперед русином, а потім радикалом". Іван Франко поставив мене малим наслідником своїм. Замість висновків. Новаторське, етапне дослідження. Тамара Гундорова. Покажчик імен.