Бабині глечики

Description

Торонто: Фундація Енциклопедії України, 1995. — 76 с. Текст: Аріядна СтебельськаСвітлини: Олег Іванусів Каталог-АльбомІванна Іванусів, біженець часів 2-ї Cвітової війни, почала займатися гончарством у м. Едмонтоні (Альберта) в 1970-х роках, у віці 60 років.Із вступного слова:Серед творчих проявів українського народного мистецтва кераміка займає мабуть найпочесніше місце, бо освячена дуже давніми традиціями. Тому не дивно, що мистецько обдаровані сини і дочки української землі часто проявляють свій хист в глиняному виробництві.Оглядаючи глиняні твори Іванни Іванусів, «Бабині Глечики», а більшість із них виконувані на гончарському крузі, не можна надивуватись їх великою красою, творчими задумами, різноманітністю.ЗмістВступне СловоКераміка Іванни ІванусівСвітлини керамічних виробів:Трипільська керамікаГуцульська керамікаКам’яна керамікаІкони КогутикиВиставка курсів керамікиВиставка кераміки і рушниківЗбірна виставка керамістокВиставка кераміки в ЕдмондіВиставка кераміки і церковної архітектури в ТоронтоЖиттєпис Іванни Оксани з Смолинських ІванусівФамільний фото - альбомПро автораУ 1943 році родина на короткий час знову повернулася на Івано-Франківщину, а вже звідти подалася на Захід. Спочатку вона жила в Софієнвальді (Німеччина), далі були Пфаркірхен (сьогодні Австрія) та Берхтесгаден (Німеччина), аж поки в 1948 році не опинилась в Канаді. Починаючи з 1950 року і до самої смерті Іванна Іванусів проживала із сім’єю в Едмонтоні. Саме тут мисткиня розпочала займатись гончарством. Сюди вона принесла із собою тисячолітню традицію українського гончарства, особливо відчутний вплив Прикарпаття та кераміку з явним наслідуванням трипільської культури з суворо обмеженою колоритністю. Вона вправно володіла гончарним кругом, а також освоїла місцеву техніку задимлювання та випалювання виробів на відкритому повітрі. Багато її виробів (посуд, глечики тощо) прикрашені традиційним стилізованим рослинним орнаментом, розмальовані переважно коричневими фарбами, вохрами та зеленню. Окреме місце в її творчості займають глиняні півники та курочки, в основному вирізані з пластів глини та багато розмальовані. Починаючи з 1982 року вона здійснила кілька поїздок до Європи, отримавши змогу відвідати Лемківщину. У зв’язку з хворобою Іванна Іванусів була змушена припинити свою творчу роботу в ділянці кераміки. Померла мисткиня 24 січня 2000 року і похована.в Едмонтоні.