Феномен українськості у малих фольклорних формах

Description

Стаття. Джерело: Філологічні трактати. – Том3, №1 ‘2011 6 стор.Сумський державний університет, м. Суми; Машинобудівний коледж Сумського державного університету, м. Суми У статті розглядаються ментальні риси українців на матеріалі фольклорного жанру – анекдот. Слово «українськість» утворене за типом «русскость». Семантика останнього наповнюється різним смислом: від дратівливо-іронічного (Що таке «русскость»? Етнічність? Етика? Метафізика? Есхатологія? Культурно-мовна ідентичність? Геополітика?) у полемічній статті «Геополітичний товар» із підзаголовком «Чому розмови про «Русский мир» починаються за здравіє Святой Русі, а закінчуються за упокій України та Білорусі» до достатньо обґрунтованої закоханості у «русскость». У нашому контексті українськість позбавлена додаткової конотації і буде вживатися як нейтральне слово, хіба що сприйматиметься як неологізм на позначення українсько-самобутнє, своєрідне, етнічно-обумовлене, національно специфічне, тобто таке, що містить у собі риси, ознаки, притаманні представнику українського народу.Предметом нашого дослідження є фольклорні прозові чи ліричні твори: народна усмішка, сміховина, дотеп, приповідка, бувальщина, жарт, небилиця. На наш погляд, між цими жанрами важко провести чітку межу, і це не є принциповим для даної проблематики, тому ми дозволимо собі називати їх узагальнювальним терміном «анекдот», тим більше, що всі перелічені жанри мають вигляд «короткої усної оповіді гумористичного чи сатиричного ґатунку про якийсь незвичайний життєвий випадок чи ситуацію з несподіваним, дотепним закінченням»