Словник - Короткий словник філософських термінів (без автора)

Description

15 стор. У даному словнику подано визначення основних філософських термінів та понять, короткі відомості про відомих філософів та філософські школи.Приклади визначень: Естетика (грец. еstеtikos — чуттєво сприймане) — філософське вчення про прекрасне, про художнє освоєння дійсності. Основні категорії Е.: «прекрасне", «трагічне», «комічне». Основна проблема — специфічне оцінне став-лення людини до дійсності. Есхатологія (грец. еschatos — останній) — вчення про кінцеву долю людства і світу; складова частина будь-якої релігії. Етатизм (франц. etatisme, від etat —держава) — активне втручання держави в економічну, політичну, духовну та інші сфери суспільства.Піфагореїзм— напрям у давньогрецькій філософії, який абсолютизував та обожнював поняия числа і проголошував його першоосновою світу та сутністю речей. Міф (грец. mythos — сказання, легенда) — світогляд родового і ранньо-класового суспільства, в якому одухотворені й персоніфіковані природні сили та соціальні явища. Міфологічне відтворення дійсності зумовлене низьким рівнем розвитку матеріального виробництва. В М. синтетичне злиті зачатки науки, релігії, філософії, моралі, мистецтва. М. — засіб духовного контролю роду над індивідом. Лінгвістична філософія — напрям у сучасній філософії, який вважає головним завданням аналіз буденної мови (Райл, Остін, пізній Вітгенштейн). Логіка — наука про закони та форми людського мислення. Арістотель відкрив основні її закони: закон тотожності; закон несуперечності; закон виключенаго третього. Дотримання законів і правил Л. є запорукою істинного мислення. Логос — у давньогрецькій філософії — світовий розум, закон (Геракліт); у неоплатоніків і гностиків — думка і слово Бога. Карма — в буддизмі, джайнізмі та індуїзмі означає закон відплати за моральні вчинки в минулому, який діє при перевтіленні після смерті людини в іншу істоту. Картезіанство — напрям у філософії у XVI І— XVIII ст„ теоретичною основою якого було вчення Декарта (латинізоване ім'я — Картезіус), що обстоювало раціоналізм у теорії пізнання та механістичний матеріалізм у поясненні явищ природи.Поняття — форма мислення, яка відображає загальні історичні зв'язки,